Україні необхідна системна реформа експорту

Українська асоціація аграрного експорту звернулась до Кабінету міністрів України з ініціативою реформування митного та експортного законодавства України в частині деталізації кодів УКТ ЗЕД з метою переходу від сировинної моделі експорту аграрної продукції та збільшення експорту продуктів харчування з доданою вартістю.

Експорт аграрної продукції з України сьогодні складає більше половини всього експорту у річному вимірі але поряд із цим, основна частка аграрного експорту — це сировина: зерно, олійні та бобові культури, наливна олія, натуральний мед у бочках тощо.

Україна ще за радянських часів виробляла сировину, яку в багатьох випадках переробляли, пакували, фасували, розливали інші радянські республіки, відповідно після набуття незалежності, Україна зафіксувала у митному законодавстві аграрну товарну номенклатуру, яку виробляла на той час і більшість позицій цієї номенклатури діє і по сьогодні, а Україна лишається експортером саме сировини.

Останні рішення керівних органів та деяких країн-членів Європейського союзу, зокрема, Єврокомісії, пов’язані із обмеженням постачання сировинних товарів, зокрема, окремих зернових, олійних культур та меду, унеможливили здійснення торгівлі інших товарів, зокрема, фасованих, упакованих, сортованих, митих, додатково очищених тощо та багатьох видів переробленої продукції, які є готовими до вживання кінцевими споживачами, а головне – в яких вартість сировини у собівартості фасованої продукції може складати не більше 50%, а решта — це створена в Україні додана вартість.
Асоціація з розумінням ставиться до бажання членів Європейського союзу захистити власних виробників та їх інтереси, вводячи квоти, мита та інші обмеження для імпорту продукції за окремими кодами УКТ ЗЕД (HS), за якими традиційно постачається саме сировина для виробництва та переробки з України, але поряд із цим унеможливлюється експорт з України і інших товарів з доданою вартістю, вироблених в Україні, що експортуються за тими ж кодами УКТ ЗЕД, в зв’язку із чим нівелюється мотивація українського експортера чи виробника розбудовувати власну переробку чи фасування, навіть із наявними можливостями отримання грантів та пільгового кредитування. Як результат, держава виділяє кошти на розвиток переробки але виробники не поспішають їх отримувати.

Конструктивні рішення Уряду України за останні роки, направлені на розвиток виробництва продукції з доданою вартістю в Україні, створення грантових програм для виробників та переробників дозволили розпочати відмову від сировинної моделі економіки до створення продукції з доданою вартістю з метою збільшення обсягів торгівлі та ефективності виробництва. Поряд із цим, виникли нові виклики для виробників та, особливо, експортерів української продукції в частині їх спроможності здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, що не дозволяє досягти мети у збільшенні обсягів міжнародної торгівлі через відсутність відмінності сировини від готової продукції у Митному тарифі України для більшості позицій аграрної продукції.

Асоціація дослідила та порівняла митні політики Сполучених Штатів Америки, Європейського союзу, Туреччини та України щодо низки продуктів харчування та виявила можливості та еволюційну зрілість України у реформуванні власної митної політики для забезпечення експорту власної аграрної продукції з доданою вартістю.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) базується на основі Гармонізованої системи (HS-6, перші шість знаків), що є універсальною в світі, кодифікації Європейської співдружності (знаки 7-8) та національних стандартів класифікації (знаки 9-10).
Коди товарів, які складаються з більш ніж 6 цифр, деталізуються різними країнами відповідно до їх потреб. Найчастіше це може бути отримання максимально точної статистики або диференціація продукції через необхідність сплачувати митні збори залежно від конкретного найменування товару, який перетинає митний кордон.

В Україні можливості у поглибленні актуальних кодів УКТЗЕД існують для продукції з доданою вартістю, яка відрізняється від сировини, але не виділяється статистично, тому що обліковується за однаковими кодами (наприклад, яблука в ящиках і яблука насипом, олія бутильована і олія наливом, мед фасований у тарі і нефасований). Таким чином, сюди можна віднести, принаймні, групи УКТ ЗЕД 07 «Овочі, коренеплоди»; 08 «Плоди, горіхи»; 15 «Олії та жири»; позиції 0409 «Мед натуральний», але така ситуація спостерігаються в усіх групах кодів УКТ ЗЕД.

Удосконалення митної політики в частині розширення класифікації УКТ ЗЕД в результаті удосконалення асортименту виробленої продукції (додавання визначення «фасованої продукції», зокрема, фасованих чи очищених зернових, упакованих, митих та сортованих фруктів і овочів, фасованого меду, круп, олії тощо) дозволить диверсифікувати умови торгівлі з цільовими ринками та збільшити виробництво товарів з доданою вартістю на території України, покращить управління міжнародною торгівлею та ведення статистики, збільшить надходження валютної виручки в Україну.

Найбільш яскравий приклад втрати експортних можливостей в Україні — це діяльність Експортно-кредитного агентства, діяльність якого не поширюється на більшість аграрних товарів з доданою вартістю, які дійсно виробляються в Україні та можуть експортуватись. Тому розширення та деталізація кодів УКТ ЗЕД дозволить поширити механізми підтримки експорту на аграрну продукцію з доданою вартістю.

Українська асоціація аграрного експорту переконана, що системний підхід у вирішення питань, пов’язаних із міжнародною торгівлею та удосконаленням митної політики України для продуктів харчування з доданою вартістю у більшості груп УКТ ЗЕД дозволить забезпечити ефективний розвиток не тільки агропромислового комплексу України, а й дотичних до нього галузей економіки (логістики, виробництва пакувальних матеріалів, суміжних послуг тощо).